Через постійну девальвацію гривні реальні доходи людей невпинно зменшуються. Ми повертаємося у 1990 роки, коли вітчизняні гроші (купони) майже нічого не коштували, а люди заледве зводили кінці з кінцями.
Сьогодні в Україні формується загрозлива тенденція, коли людина, яка працює, не має змоги забезпечити себе найнеобхіднішим. Зарплати заледве вистачає на харчі та оплату комунальних послуг. Але зважаючи на постійне зростання газу, електроенергії, води, опалення тощо, невдовзі ті, що працюють, не зможуть дозволити собі розкіш користуватися комунальними вигодами.
Щоправда, нічого не заважає людям мріяти про гідну оплату їхньої праці. Як свідчать дані дослідження одного з кадрових порталів, чверть опитаних вважають, що гідною зарплатою для них є не менше 20 тисяч гривень на місяць.
Якщо держава не може чи не хоче створювати умови, щоб зростала заробітна плата людей, то має розв’язати руки бізнесу та не чинити перепон, щоб він створював такі умови
П’ята частина опитаних офісних працівників вважають, що їм для гідного життя потрібно не менше 30 тисяч на місяць. Стільки ж оцінюють гідне життя у 50 тисяч гривень.
І лише одиниці реально зіставляють свої бажання та реальність. Буквально кілька відсотків вважають, що для задоволення усіх потреб їм потрібно від 5 до 15 тисяч гривень на місяць.
Переважно високі «апетити» мають працівники у столиці та містах-мільйонниках. У провінції, зокрема у Чернівцях, люди мріють про зарплату хоча б 10 тисяч гривень на місяць.
- Під час опитування було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна у середньому кожній особі на місяць, щоб не почуватися бідними. Найбільша частка домогосподарств, як в області, так і по Україні в цілому, вказала дохід розміром 2300,1–3100 грн. Цю суму зазначили 40% домогосподарств області, - повідомила заступник начальника Головного управління статистики у Чернівецькій Галина Петрова. - Найбільша частка опитаних вказала дохід у межах 8000,1–10000 гривень на місяць (майже кожне третє домогосподарство Буковини).
Думка експерта
Заробітна плата – це ціна робочої сили. Вона визначає співвідношення між попитом та пропозицією. Якщо зростає попит, то зростає, відповідно, зарплата.
Для ринкової економіки є низка професій, які недієздатні у цих умовах. Вони не можуть конкурувати у сучасних умовах.
Коли зростає продуктивність праці, відповідно зростає багатство. Але в Україні увесь період незалежності зростання економіки не відбувалось за рахунок зростання продуктивності. Тому відчутного зростання заробітної плати не може бути. Постійна девальвація, продуктивність роботи не зростає і не відбувається оновлення робочої сили.
Є критичний мінімум, щоб завдяки ньому людина змогла вижити – це мінімальна зарплата. Є чотири смертні гріхи, але якщо про три знаю практично усе, то про четвертий дуже мало людей – це невиплата (затримка) заробітної плати. Адже людина має задовольняти свої потреби їсти, одягатися, інакше це спонукає її скоювати інші гріхи – красти, вбивати.
Наразі ж багато буковинців зізнаються, що вважають себе бідними (79,5% опитаних) і 20% - до небідних, але не наважилися назвати себе середнім класом. І лише піввідсотка зараховують себе до так званого середнього класу.
Наразі ж реальні доходи українців та зокрема буковинців далекі від омріяних. Середня зарплата у нашій області становить трохи більше 4 тисяч гривень (в Україні – 5,2 тисячі). І перспективи зростання оплати праці найближчим часом немає.
Навпаки, експерти кажуть, що девальвація лише посилюватиметься, а ціна робочої сили падатиме.
- Якщо тенденції, які є нині, будуть збережені, то підстав для оптимізму немає. Так само як немає підстав для зростання оплати праці, - вважає економіст В’ячеслав Борець. – Зростання може бути лише у певних галузях (наприклад, ІТ-сфері). Решта, через падіння економіки, ледь жевріє. Бізнес йде у тінь, але не має змоги платити велику зарплату через падіння обороту. А бюджетна сфера міцно пов’язана з черговим підвищення мінімальної зарплати, від якої і залежить розмір оплати праці.
Тому в сучасних умовах українцям доводиться багато працювати навіть за невелику зарплату. Можливостей для додаткового заробітку практично не залишилося (хіба цілком перепрофілювати свою діяльність). Саме тому майже 60% українців (особливо молодь та найбільш працездатна частина людей) готові виїхати на заробітки в іншу країну.
- Доводиться працювати на двох роботах. Інакше вижити просто нереально. Фактично лише в неділю можна відпочити, у решту днів з роботи повертаюся о 22.00, - каже чернівчанка Юлія, – але говорити про якісь захмарні заробітки не випадає. Вистачає на їду, оплату компослуг (оренду житла), рідко щось можна купити з одягу і все. Що далі, то менше перспектив бачу в майбутньому.
Через це ми вкотре наближаємося до чергової хвилі вимушеної міграції, як це було у 1990-ті. У державі створюються усілякі перепони для розвитку бізнесу та становлення гідного життя.
- Якщо держава не може чи не хоче створювати умови, щоб зростала заробітна плата людей, то має розв’язати руки бізнесу та не чинити перепон, щоб він створював такі умови, - вважає кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук. – У нас не відбувається ні першого, ні другого. Навпаки, у бюджетній сфері розробляють так званий паспорт компетентності, без якого неможлива виплата заробленого. Зараз його впровадили на рівні міністерства і запроваджують на усій вертикалі. Тому і відбуваються нині затримки виплат.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
Оставить комментарий