На Угоду про асоціацію з ЄС, яку Україна підписала ще торік, українці покладали неабиякі надії. Документ передбачав певне спрощення правил виїзду для роботи в ЄС. І хоча ці правила були прописані досить розмито, багато хто сподівався отримати після ратифікації бодай ті переваги, про які йшлося. Зокрема, у документі зазначали, що наші матимуть змогу працювати в ЄС як незалежні спеціалісти чи представники українських компаній, які можуть відкрити свої філії в ЄС та надавати там 18 видів послуг, дозволених угодою. Мова йшла, приміром, про інженерні, туристичні, бухгалтерські, юридичні та інші послуги. Мали надію, що після цього отримати робочу візу стане простіше, причин для відмови буде менше, особливо якщо у людини буде запрошення на навчання чи роботу. Ба більше, далі мали би підписати ще додаткову угоду з усіма країнами ЄС, де було би вказано квоти для окремих професій, що дозволило би працювати там цілком легально.
Однак минув рік, а сподівання українців, котрі мали намір офіційно працевлаштуватися за кордоном, так і не виправдалися – роботу там знайти і досі складно.
30-40 відсотків українців готові виїхати за кордон, шукаючи офіційної роботи, та на ПМП
Втім, попри це, охочих втекти від кризи, війни і безгрошів’я з України до Європи не поменшало. За оцінками кадрових агенцій, переїхати за кордон із метою працевлаштування зараз не проти близько 30-40 відсотків населення. Зі слів експерта порталу Rabota.ua Тетяни Пашкіної найчастіше змінити місце проживання і роботи хочуть мешканці Луганської (40%), Донецької (30%) та Сумської (27%) області. Найменше таких у Київській, Одеській області та на Львівщині. Якщо говорити про попит, то серед шукачів роботи найбільше цього року аграріїв (42%), топ-менеджерів (41%), працівники виробничих професій, будівельники та архітектори (33%).
– Уже півтора року через політичну та економічну кризу українці висловлюють активне бажання поїхати на роботу за кордон, однак реально готові на це тільки 30 відсотків. І це не дивно, бо ті, хто хотів поїхати, вже давно вирішили питання із працевлаштуванням за кордоном (в Європі та США). Крім того, з’явилася категорія патріотично налаштованих українців, котрих не полишає надія на те, що у нашій країні все налагодиться, – зазначила експерт.
Знання мови – не принципово
«Нашим складають конкуренцію румуни та болгари»
Тут, де я живу (м. Менхенгладбах, Німеччина), з роботою для наших сутужно. Місто маленьке, таке як Чернівці. Тому робочих місць мало. Легальних, я маю на увазі. Зараз ситуація в Німеччині така, що німцям роботи не вистачає, не те що нашим. Серед існуючих пропозицій для жінок – прибирання чи догляд за старенькими, а щодо чоловічої роботи, то знаю лише, що її ліпше шукати у великих містах, скажімо, у Берліні, Кельні... Робота лише нелегальна для нашого простого люду. Нелегалам за прибирання платять від 8 до 12 євро у великому місті, це якщо є гарні рекомендації чи мають постійних клієнтів. А початківцям – 5-8 євро. Проте тепер німці більше хочуть дешеву робочу силу і серед вимог – знання мови.
Зараз, взагалі, пробема для нелегалів із роботою конкретна. Дуже великий наплив румунів та болгар, а ті беруться працювати і за 2-3 євро на годину. Тому нашим складно знайти щось більш-менш нормально оплачуване.
І ще один важливий нюанс: румуни і болгари можуть тут працювати легально, бо їхні країни в Євросоюзі. Тому вони складають неабияку конкуренцію нашим нелегалам, бо є дешевшими, і проблем із документами нема.
Працівник компанії «Персонал-Сервіс», яка є представником польської організації «Персона Інтернешнл» Христина Бахур каже, вони пропонують легальну роботу у Польщі. Нині суттєво зросла кількість українців, котрі зацікавлені у працевлаштуванні у Польщі, так само збільшилась і зацікавленість польської сторони в українських працівниках. Ми можемо запропонувати сьогодні роботу для робітників, скажімо, є вакансія на меблевій фабриці (суть вакансії – здійснювати оббивку меблів), швачки, а також потрібні комплектувальники на склади. За спеціальністю роботу в Польщі знайти складніше, адже для поляків важливою є освіта та досвід роботи у конкретній сфері. Якщо досвіду немає, однак є бажання працювати, то поляки йдуть назустріч і можуть запропонувати роботу. Втім, складність працевлаштування у Польщі полягає у тому, що зараз суттєво зріс попит, а отже набагато складніше стало відкрити і отримати візу. Єдине, що можу порадити у такому разі, починати оформлювати документи заздалегідь. Наприклад, якщо поїхати плануєте влітку, то розпочинати потрібно не пізніше, ніж навесні. Зі слів рекрутера, вимоги до шукача роботи у поляків мінімальні, навіть часом не потрібно знати мови. Наприклад, для роботи вантажником потрібен елементарний рівень знання мови. І це не буде проблемою, бо українців там вже дуже багато, навіть зміни на підприємствах формують лише із бригадиром-українцем на чолі. Щодо оплати праці, то, за умови виконання всіх норм, які встановив роботодавець, можна отримувати від 2 до 4 тисяч злотих (11085 – 22170 гривень).
Якщо говорити про попит на роботу у Польщі, то більше шукають її жінки, але для них не так багато вакансій, як для чоловіків.
Німцям потрібні медики, інженери та програмісти
Степан Бабкін, адміністратор спеціалізованого сайта «Життя у Німеччині» ділиться своїм досвідом у працевлаштуванні на роботу в цій країні. Каже, мігрантам знайти роботу у чужій країні – складно, це факт. Загальний успіх можливий за двох умов: наявність вакансій на ринку праці та відсутність претендентів на них серед місцевого населення. Така ситуація трапляється не часто. У крайньому разі робота така погана і платять за неї так мало, що місцевих вона просто не зацікавить, або вимоги до потенційних працівників високі, що серед корінного населення через якісь прогалини в німецькій освіті просто не знайдеться кандидатів, які підійдуть. Першу проблему німці вирішили ще 50 років тому, коли відкрили робочу міграцію туркам. Тепер вони разом із пізніми переселенцями із пострадянських країн займають нішу «чорноробочих» – прибиральників сміття, водіїв автобусів та вантажівок, помічників на будівництві тощо.
Отримання дозволу на роботу для іноземця можливим є лише після того, як німецька біржа праці дасть на це дозвіл, перевіривши, чи не погіршить працевлаштування цього іноземця ситуацію з безробітними, котрі вже живуть у Німеччині. Таку перевірку не проходять претенденти на вакансії, котрі не мають вищої освіти.
Щодо людей із дипломами про вищу освіту, то знайти роботу у цій країні мають шанси представники висококваліфікованого офісного «планктону». Вже роками у Німеччині ніяк не можуть вирішити проблему із толковими програмістами. Також є попит на лікарів, інженерів всіх спеціальностей, математиків та вчених. Треба акцентувати на тому, що на чимало професій у Німеччині стандарти освіти дещо різняться від наших. Іноземні дипломи мають пройти процес перевірки на відповідність німецькій системі отримання вищої освіти. А деякі професії, наприклад, лікарі та інженери, мають підтвердити свої дипломи, аби взагалі їм дозволили там працювати.
Юлія ХОРОШУН
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
Оставить комментарий