Закон про бомбосховища подали до Ради

У законопроєкті багато технічних моментів, тому озвучимо основну його ідею: містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях має містити розділ про інженерно-технічні заходи цивільного захисту. Без них її затвердження забороняється. Простіше кажучи, від часу набуття чинності законом всі забудовники не зможуть зводити будинки або житлові квартали без надійних сховищ від бомб. Спробуємо з’ясувати, що думають з цього приводу експерти.

Технічних проблем немає

У пояснювальній записці йдеться про те, що закон необхідний, тому що з боку росії є загроза застосування зброї масового враження, а існуюча нині система цивільного захисту не може покрити всі ризики. Це підтвердить будь-хто, кому доводилося ховатися в задушливих, позбавлених найменших умов підвалах. Та у багатьох будинках і підвалів немає. У тому ж Ірпені цокольні поверхи в безліфтових будинках продавали під офіси, перукарні, магазини та навіть квартири, хоч це заборонено.

Загалом колишні бомбосховища могли вмістити не більше, ніж 10 відсотків населення міста, або 12 відсотків, де є метро

– У нас житлове будівництво базувалося суто на економічних позиціях, – каже віце-президент Національної спілки архітекторів України Сергій Буравченко. - У сусідніх країнах 15-20 відсотків, а в деяких 50 відсотків житлового фонду – муніципальний чи державний. У нас стовідсотково приватні інвестори – індивідуальні чи колективні. Тому з проектів намагалися викидати все, що неможливо продати.

Експерт вважає, що будівництво бомбосховищ справді дуже необхідне.

- Коли на Фінляндію напав Союз, а фактично росія, маршал Маннергейм ввів зобов’язання будувати бомбосховища у кожному будинку. В Ізраїлі підземний бункер проєктують не лише у квартирному будинку, а й у кожному приватному особняку. З урахуванням прямого влучення ракети. Хоче технічно жодних проблем немає, – вважає наш експерт.

Порятунок потопаючих…

Натомість є проблеми іншого характеру. У пояснювальній записці пункт «Фінансово-економічне обґрунтування» свідчить, що реалізація положень проєкту закону не потребуватиме додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів. А це означає, що додаткове фінансове навантаження ляже на інвесторів будівництва.

– Зараз квартири вже коштують мільйони, а війна виснажує можливості людей. І до війни через високі ціни доводилося під час будівництва ігнорувати паркінги, хоча це обов’язкова вимога. Якщо держава не візьме на себе хоча б часткове фінансування облаштування сховищ, будівництво може дуже загальмуватися, - зазначає С. Буравченко.

До речі, про паркінги. Ті підземні, які називають сховищами зараз, насправді можуть захистити лише за умови вуличних боїв. Тому що перекриття між паркінгом та власне будинком таке саме, як між поверхами. Тобто воно не витримає ракетного удару.

- За нормами, між паркінгом та квартирою має бути перекриття на один поверх. Але про це давно не думають. Одним законом усі проблеми не вирішити. Треба робити нові державні будівельні норми, – резюмує архітектор.

Компанії-забудовники поки що обережні у своїх прогнозах щодо цього.

- Ціни на житло однозначно підвищаться, але наскільки, ми не припускатимемо, допоки не побачимо нових кошторисів, - прокоментували законопроект у Клубі інвесторів забудови.

Дуже недешева штука

Про те, що у будівництво бомбосховищ має фінансово вкладатися держава, вважає і колишній радник міністра МНС Костянтин Грінчук, який багато років віддав роботі у цивільному захисті.

- Якщо покласти це завдання на забудовників, то незабаром усе забудеться. Як забулися будівельні норми та правила, що передбачають будівництво захисних споруд, - обурюється співрозмовник. - Для мене абсурд полягає в тому, що ми не добиваємось виконання того, що вже існує, а починаємо вигадувати нове.

Справжнє бомбосховище – це дуже дорога штука. Навіть якщо це досить простий залізобетонний бункер під землею. По-перше, необхідно два виходи – основний та запасний. І розміщуватися вони повинні не за п’ять метрів один від одного, а з різних кінців споруди. По-друге, потрібна система фільтрації повітря, туалет.  Мають бути запаси води, які потрібно міняти, запас медикаментів, дизель-генератор або бензоагрегат для аварійного освітлення.

– Це серйозна інженерна споруда, – пояснює К. Грінчук. – Якщо вона розташована під будинком, то, за нормами, виходи мають бути на метр далі за висоту будинку. Щоб у разі його обвалення люди не опинилися під завалами. Тобто якщо будинок висотою 80 метрів, то під землею має бути проритий тунель на 81 метр у бік одного та іншого виходу. І такий, що буде захищений від прямих влучань.

Печериці – не можна, кафе можна

До цього варто додати, що бомбосховища мають підтримуватись у нормальному стані, тобто їм потрібен господар. У законопроєкті йдеться про те, що захисні споруди перебувають у державній чи комунальній власності, але можуть бути повністю або частково здані в оренду за умови розривання договору в односторонньому порядку.

– І це теж уже відрегульовано, – продовжує Грінчук. – У бомбосховищах дозволено розміщувати об’єкти, які можна ліквідувати протягом чотирьох годин. Якщо у сховищі вирощували печериці, то було сиро і смерділо цвіллю. Якщо працювало кафе, то було нормально. У разі тривоги виносяться столи, залишають стільці та можуть заходити люди.

Потрібна доктрина громадянської оборони

Сьогодні цивільної оборони в Україні немає, твердить експерт.

- Є цивільний захист, а це не одне й те саме. Цивільну оборону зруйнували за Миколи Азарова 2013 року, коли переклали захист населення під час надзвичайних ситуаціях на Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки. Наразі ДСНС усуває наслідки військових дій. А обороною мають займатися військові. Насамперед, це правильно організована евакуація, - вважає експерт.

То чи варто будувати бомбосховища, якщо місто точно потрапляє до зони можливих бойових дій, по ньому може вестися вогонь прямим наведенням, і місто треба в принципі евакуювати, - міркує полковник у відставці. Багато хто сміявся, коли у лютому, ще до початку війни, Кличко обіцяв евакуювати Київ. Мовляв, куди розселяти 3 мільйони людей. Наш співрозмовник стверджує, що все реально.

- Я особисто розробляв плани евакуації по всій Україні з пунктів, по яких ворог міг завдавати ядерних ударів. Мені ставили завдання евакуювати Київ за 32 години. Йшлося не тільки про людей, а про підприємства, музеї, банки. Опрацьовувалися транспортні маршрути, розселення людей, забезпечення продовольством. Це і є цивільна оборона, якою мають займатися військові. І якої у нас немає. Я багато разів про це писав, ходив у високі кабінети, але не був почутий.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ