Чому гривня почала стрімко падати та яким буде курс долара

Уже минулого вівторка один долар на "чорному" ринку коштував майже 29 гривень. І поповзли чутки, що навесні може бути долар по 50. Що ж сталося і чи треба боятися такого обвалу, як навесні торік, ідеться в сюжеті програми ТСН.

Від початку січня національна валюта просіла на 10% – до 25 гривень за долар. Зараз на "чорному" ринку за одну купюру з портретом Вашингтона просять 28 з половиною гривень. Хоча ще в грудні офіційний курс Нацбанк тримав на відмітці 22 з половиною. На "чорному" ринку долар тоді коштував в районі 25 гривень.

- Зараз немає такої паніки, ажіотажу, як це було рік тому, коли гривня була як гаряча картопля, яку хотіли швидко скинути і поміняти на тверду валюту. Бо ті, хто набралися доларів по 35, по 40, а потім він впав до 21, дуже сильно обпеклися, – говорить фінансовий аналітик Роман Петров.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко ділить причини знецінення національної валюти на два фактори: обєктивні та субєктивні.

До першої категорії він відносить гальмування темпів світового економічного зростання, проблеми в Китаї та Латинській Америці.

- На жаль, Україна спеціалізується у своєму експорті на товарах з низьким рівнем доданої вартості. Мова йде про метали, хімію, зерно. Це та група товарів, яка найбільш схильна до можливих цінових коливань. Очевидно, що на три-п'ять років намітився тренд і очевидно, що ми постраждаємо, і уже страждаємо від того, що нам менше надходить доходів від експорту. Але це тільки одна об'єктивна причина, – зазначає Устенко.

Ще одна причина – банки, зокрема російські. На тлі падіння рубля і гривні вони намагаються отримати якомого більше твердої валюти в Україні. А оскільки російські банки у нас належать до найкрупніших, а кількість їх минулого тижня збільшилася ще на один, вплив їх на нашу фінасову систему не критичний, але вельми відчутний.

Третя причина – обіцяний 1,5-мільярдний транш МВФ, по якому ніяк не домовляться. Минулого тижня на Міжнародному економічному форумі в швейцарському Давосі президент України Петро Порошенко домовлявся про допомогу з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Після зустрічі їхні оцінки перемовин не співпали. Президент каже, що досяг домовленостей, а глава МВФ хоче зустрітися ще.

- Ми зараз обговорюємо наш майбутній меморандум з МВФ. Ми досягли усіх домовленостей. З моєї точки зору, амбітна програма реформ допоможе Україні в 2016 році. І я дякую Крістін Лагард за це, – сказав Порошенко.

- У нас була дуже хороша розмова і маю надію, що вона допоможе продовженню переговорів щодо меморандуму, над яким працюють наші команди. Якщо переговори відбудуться успішно, на що я сподіваюсь, у нас буде ще одна зустріч, щоб завершити цей процес, – наголосила Лагард.

Іншим словами, транш найближчим часом не надійде. Кінець лютого – це найоптимістичніша дата.

Експерт Ярослав Колесник не виключає, що затримка з грошима МВФ змусила владу запустити станок, тому гривня девальвувала.

- Перше, ми очікували транш від МВФ у кінці 2015 року. І ці кошти вже були закладені в бюджет. Транш не отримали. Скоріше за все, було певне заміщення коштів – державні замість МВФ, – припускає віце-президент Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник.

Тож, друк гривень, аби закрити дірку в бюджеті, – це могла стати одна з причин її падіння. Золотовалютні резерви, які зараз на рівні 13 мільярдів доларів, Нацбанк намагається зберегти, тому викидає на ринок незначні суми. А імпортери, зокрема нафтотрейдери, які були виключені зі списку критичного імпорту, валюту десь мають знаходити.

Утім, годувати "чорний" ринок, що завжди оживає при паніці, не варто, каже експерт.

- Що стосується прогнозів, то, звичайно, спекулянтам вигідно піднімати курс. Але я би радив населенню не панікувати. Не думаю, що буде рухатися в цьому напрямку. У регулятора є всі важелі впливу повернути хоч не 21, але поступово ми можемо стабілізувати курс, – переконаний Колесник.

- Моя думка така, що в найближчі три місяці тренд може бути повністю змінений, якщо спрацює кілька факторів або група факторів. Наприклад, Україна отримає гроші від МВФ, Україна вирішить питання з боргом перед Росією, Україна зможе якимось чином втихомирити ситуацію на Сході країни, Україна зможе запустити в реальності маховик реальних структурних реформ. Або кожен окремий фактор, або один, можуть повернути курс у значення грудня, наприклад, 2015 року, – прогнозує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Тим не менше, навіть якщо сьогодні-завтра долар трохи впаде в ціні, варто розуміти, що поки всі перераховані причини падіння нікуди не зникнуть – гривня приречена падати, а долар – рости.

Щодо прогнозів дуже обережна й голова Нацбанку Валерія Гонтарева. До причин падіння вона відносить сезонний фактор. Мовляв, у період відпусток українці витрачали багато заощаджень саме в доларах. Тому зараз починають знову запасатися валютою.

- Ще з 2014 року наша країна перейшла на гнучкий валютний курс. Тому ніколи не буде фіксованого курсу. Основна проблема – це надлишковий попит. Це паніка. Тому прошу всіх заспокоїтися, прошу всіх розуміти, чому ми працюємо тут у Давосі. В нас є ризики. Навіть той курс, що є в нас зараз в бюджеті закладений, але ризики ростуть, – сказала Гонтарева.

Тим часом, японський уряд, аби підтримати українську економіку, профінасував для Києва рік роботи надзвичайного кризового менеджера – колишнього співробітника Центробанку Японії Масару Танака. Пан Танака повинен стати радником міністра фінансів і прибуде вже найближчим часом. І це добрий сигнал.