Розуміння використання кетаміну та його наслідків
Кетамін, дисоціативний анестетик, з’явився на початку 1960-х років і знайшов застосування як у людській, так і у ветеринарній медицині. Хоча його основна роль полягає в анестезії, він привернув увагу завдяки позначеному використанню для лікування депресії та посттравматичного стресового розладу (ПТСР), отримавши схвалення FDA для лікування депресії, стійкої до лікування.
У 1950-х роках фенциклідін (PCP) був введений як внутрішньовенний анестетик; однак побічні ефекти призвели до створення кетаміну як більш безпечної альтернативи.
Ця стаття розглядає потенційні терапевтичні застосування кетаміну разом з пов’язаним ризиком залежності. Вона також обговорює доступні методи лікування для осіб, які стикаються із залежністю від кетаміну.
Огляд кетаміну
Класифікований як речовина Списку III, кетамін дозволений для анестезійного використання в лікарнях і клініках. Хоча він ефективний і безпечний у контрольованих умовах, його потенціал для зловживання та залежності не може бути проігнорований.
Класифікація наркотиків: Кетамін функціонує як антагоніст рецепторів NMDA, демонструючи анестетичні, дисоціативні та галюциногенні властивості.
Побічні ефекти: Потенційні побічні ефекти можуть включати підвищення артеріального тиску, тремор, галюцинації, сплутаність свідомості та збудження.
Ідентифікація кетаміну
Зазвичай кетамін зустрічається у вигляді прозорої рідини або білого до світло-білого порошку. Незаконно, він також може бути знайдений у формі таблеток або капсул. Важно, що він не має ні смаку, ні запаху.
Механізм дії кетаміну
У медичному контексті кетамін вводиться внутрішньовенно, щоб розпочати та підтримувати анестезію. Дисоціативні ефекти тривають протягом короткого часу, часто проявляючись у вигляді досвідів, схожих на галюцинації, які зазвичай тривають від одного до двох годин.
Глибокий дисоціативний стан, відомий як “k-hole”, виникає, коли використовуються надмірні дози, суттєво знижуючи сенсорне сприйняття і усвідомлення навколишнього середовища.
Конкретні механізми дії кетаміну в мозку залишаються дещо незрозумілими; однак дослідники припускають, що його вплив на рецептори глутамату сприяє його антидепресивним ефектам. Оскільки глутамат, важливий нейромедіатор, пов’язаний із депресією, здатність кетаміну блокувати ці рецептори ставить його в можливу роль у лікуванні.
Ризики, пов’язані з використанням кетаміну
Дослідження вказують на кілька ризиків, пов’язаних із зловживанням кетаміном, таких як:
- Порушення пам’яті та зниження психічного добробуту
- Ускладнення, пов’язані з сечовою функцією
- Небезпечні взаємодії з такими речовинами, як алкоголь
- Життєво небезпечні реакції при поєднанні з іншими седативними засобами, такими як бензодіазепіни, барбітурати та опіоїди
Психіатричні застосування
Ефективність кетаміну як антидепресанту була підтверджена у пацієнтів з розладами настрою, що призвело до його випадкового використання внутрішньовенно для лікування великого депресивного розладу і біполярного розладу.
У 2019 році Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) схвалило назальну формулу кетаміну, спеціально для лікування депресії, стійкої до лікування. Додаткові дослідження припускають потенційну ефективність у полегшенні симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Попередні результати вказують на те, що кетамін може швидко знімати симптоми депресії, іноді всього за 24 години. Однак будь-яке використання з цією метою має здійснюватися під ретельним медичним наглядом.
Важливо зазначити, що триваючі дослідження щодо психіатричних наслідків кетаміну все ще перебувають на початковій стадії, підкреслюючи необхідність подальшого розслідування його безпеки та довгострокових ефектів.
Поширені побічні ефекти
Деякі часті короткочасні побічні ефекти можуть включати:
- Візуальні порушення
- Сплутаність свідомості та дезорієнтація
- Сонливість
- Підвищена частота серцебиття
- Підвищений артеріальний тиск
- Нудота та блювання
- Ейфорія
- Седативний ефект
У більш серйозних випадках, залежно від дози, особи можуть зіткнутися з:
- Гострі алергічні реакції
- Гіпотензія та порушення ритму серця
- Труднощі в спілкуванні
- Невільні рухи
- Порушення або уповільнення дихання
Тривалість ефектів кетаміну
Зазвичай, анестезуючі властивості кетаміну тривають приблизно від однієї до трьох годин. Дослідження вказують, що антидепресивні ефекти можуть тривати від двох до чотирьох тижнів.
Для тих, хто отримує кетамін для лікування депресії, важливо розуміти його тривалість у системі, щоб уникнути можливих взаємодій з іншими препаратами. В середньому, кетамін має період напіввиведення близько трьох годин, а повне виведення з організму триває від 14 до 18 годин.
Залежність від кетаміну та синдром відміни
Потенціал для зловживання та залежності від кетаміну є істотним. Ознаки потенційного зловживання можуть включати:
- Зміна режиму сну
- Підвищена дратівливість
- Коливання настрою
- Галюцинаційні досвіди
- Труднощі в спілкуванні
- Порушення пам’яті
- Дезорієнтація
- Наявність наркозалежних предметів
Залежність від кетаміну може призвести до розвитку толерантності, що вимагатиме збільшення доз для досягнення попередніх ефектів. При припиненні вживання можуть проявлятися симптоми відміни.
Ризики передозування
Перепоживання кетаміну може призвести до передозування. Симптоми зазвичай пов’язані з психотропними ефектами, включаючи яскраві сни, ілюзії та галюцинації, що нагадують ті, що спостерігаються при вживанні таких речовин, як ЛСД та PCP.
Бензодіазепіни можуть бути введені для зниження збудження, хоча з обережністю, оскільки ситуації передозування часто залучають кілька речовин, що підвищує ризики перевантеження та негативних взаємодій між препаратами.
Якщо хтось підозрюється у передозуванні кетаміну або будь-якою іншою речовиною, невідкладний зв’язок із службами екстреної допомоги є надзвичайно важливим.
Проблеми з залежністю
Національний інститут з питань зловживання наркотиками повідомив у 2019 році, що менше 0,1% учнів дванадцятого класу повідомили про використання кетаміну в попередньому році.
Залежність від кетаміну може викликати біохімічні зміни в системі винагороди мозку, ускладнюючи зусилля щодо припинення вживання. Відчуття відключеності часто призводить до значних труднощів у багатьох сферах життя при розвитку залежності.
Ознаки залежності можуть проявлятися у вигляді нехтування сімейними та професійними обов’язками, а також значних фінансових витрат на речовину. Оскільки початковий підйом швидкоплинний, а толерантність зростає швидко, користувачі можуть виявити, що змушені вживати більше, щоб відтворити попередні ефекти, що часто призводить до передозування.
Наслідки відміни
Після розвитку толерантності, залежності або аддикції, особи, як правило, відчувають симптоми відміни після припинення, які можуть варіюватися від легких до важких.
Симптоми відміни можуть включати:
- Депресія
- Тривога
- Підвищена частота серцебиття
- Втома
- Зниження апетиту
- Безсоння
- Досадливі сни
- Збудження
- Тремор
- Потовиділення або озноб
- Дратівливість
Враховуючи потенційну серйозність симптомів відміни, проходження детоксикації та реабілітації під наглядом кваліфікованих фахівців із залежності може бути корисним.
Звернення за допомогою
Хоча вживання кетаміну та залежність представляють серйозні виклики, доступні ефективні шляхи лікування. Такі варіанти можуть включати когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), індивідуальне та групове консультування, сімейну терапію, терапію мотиваційного підвищення та різні інші модальності.
Лікування може проводитися в стаціонарному, амбулаторному або житловому форматах.
На даний момент немає ліків, спеціально схвалених для лікування залежності від кетаміну, але терапії можуть включати фармакологічні втручання для супутніх психіатричних розладів.
Якщо ви або хтось, хто вам важливий, стикається із вживанням речовин або залежністю, звернення до Національної гарячої лінії Управління з контролю за наркотиками та психічного здоров’я (SAMHSA) за номером 1-800-662-4357 може надати неоціненну інформацію щодо місцевих ресурсів підтримки та лікувальних закладів.
