Розуміння емоційної лабільності
Емоційна лабільність вказує на схильність швидко та інтенсивно коливатися між різними емоційними станами. Особи, які демонструють високу емоційну лабільність, часто характеризуються як “чутливі” або такі, що мають “делікатні почуття.” Вони можуть швидко переходити від піднесених відчуттів, таких як радість та блаженство, до глибокого переживання негативних емоцій.
Сам термін походить від латинського слова “labilis,” що перекладається як “впадати, хитатися або рухатися непередбачувано.” Інші терміни для емоційної лабільності включають лабільний настрій, лабільний афект та емоційну реактивність. Цей стан часто спостерігається серед осіб з розладами особистості, зокрема, прикордонним розладом особистості, а також проявляється в таких проблемах, як біполярний розлад та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Емоційна лабільність суттєво відрізняється від звичайної примхливості чи наявності “короткого гумору.” Особи з підвищеною емоційною лабільністю відчувають різкі та глибокі зміни почуттів, які не завжди пов’язані з конкретними подразниками. Такі швидкі емоційні зміни можуть заплутувати родину та друзів, які часто намагаються виявити основні причини або визначити, як найкраще підтримати людину, яка переживає емоційні безлади.
Історичний контекст емоційної лабільності
Концепція емоційної лабільності спочатку була популяризована французьким психологом Ґійомом Дюшеном, який документував осіб, що легко плачуть, та спостерігав інші форми емоційного вираження, зокрема сміх і почервоніння. Психолог Пітер МакКеллер пізніше визнав “лабільний настрій” як визначальну характеристику помітних варіацій в самооцінці, смутку, щасті та гніві. Дослідження 1970-х років перемістили фокус на емоційну лабільність у чутливих дітей, що призвело до її ідентифікації як симптому прикордонного розладу особистості.
Індикатори емоційної лабільності
Помітні знаки емоційної лабільності включають:
- Інтенсивні емоції та швидкі зміни настрою: Особи з вираженою емоційною лабільністю відчувають сильні почуття, які часто змінюються протягом дня.
- Неприпустимі реакції на ситуації: Емоційна лабільність може призводити до відповідей, які здаються непропорційними ситуації. Наприклад, особа може неумісно сміятися на похороні або реагувати з перебільшеним занепокоєнням після спортивної поразки.
- Проблеми з регуляцією емоцій: Уражені особи можуть мати труднощі з контролем інтенсивності своїх почуттів, що ускладнює управління негативними настроями, що, у свою чергу, може напружувати міжособистісні стосунки.
Категорії емоційної лабільності
Існує дві основні форми:
- Дисфоричний/лабільний настрій: Характеризується непередбачуваними змінами настрою, які трапляються кілька разів на тиждень.
- Мануальні/гіпоманічні фази: Пов’язані з біполярним розладом, цей тип включає тривалі зміни настрою, часто з емоціями радості, дратівливості та імпульсивності.
Причини емоційної лабільності
Декілька факторів можуть сприяти емоційній лабільності, зокрема:
- Псевдобульбарний афект: Цей стан, часто пов’язаний з травмами головного мозку або неврологічними розладами, призводить до неконтрольованого сміху або сліз, викликаних різноманітними подразниками.
- Розлади настрою: Такі стани, як біполярний розлад та депресія, відіграють значну роль.
- Негативні ефекти медичних препаратів: Деякі ліки, зокрема певні антидепресанти, можуть викликати емоційну лабільність.
- Вживання речовин: Споживання алкоголю та наркотиків, таких як канабіс і екстазі, може призвести до емоційної нестабільності.
- Прикордонний розлад особистості: Цей стан викликає швидкі зміни настрою, які суттєво впливають на особисті та професійні взаємини.
Наслідки емоційної лабільності
Особи, які стикаються з емоційною лабільністю, часто відчувають почуття невідповідності, що спонукає їх уникати соціальних зустрічей через страх, що їхні коливання настрою можуть порушити взаємодію. Це уникнення може сприяти зниженню самооцінки, зменшенню впевненості у собі та ускладненню концентрації або підтримання організації в повсякденних обов’язках.
Підходи до лікування емоційної лабільності
Стратегії лікування в основному залежать від основної причини. Наприклад, антидепресанти можуть бути корисними для регуляції коливань настрою, пов’язаних з депресією або біполярним розладом. Терапевтичні втручання можуть акцентувати увагу на техніках розслаблення та допомогти особам висловлювати свої почуття конструктивними способами.
Заклик до пошуку допомоги є важливим для будь-кого, хто підтримує осіб з емоційною лабільністю.
Стратегії подолання емоційної лабільності
Щоб ефективно справлятися з емоційною лабільністю, розгляньте наступні підходи:
- Займайтеся справами, які покращують добробут і сприяють самодопомозі.
- Дайте собі необхідні перерви від стресових умов.
- Визнайте неминучість неконтрольованих емоцій іноді.
- Дотримуйтесь здорових звичок, забезпечуючи достатній сон та харчування.
- Шукайте підтримку від друзів і родини.
Примітка для читачів
Якщо емоційна лабільність негативно впливає на ваше особисте чи професійне життя, співпраця з терапевтом може бути корисною. Крім того, якщо вас турбує хтось, хто стикається з емоційними перипетіями, заохочуйте їх звернутися до професійної допомоги.
