Розуміння перинатальної депресії
Перинатальна депресія охоплює тип депресії, яка може виникати як під час вагітності, так і після пологів. Хоча її симптоми можна контролювати, прояви перинатальної депресії можуть бути досить інтенсивними, потенційно впливаючи на здоров’я як очікуючих жінок, так і їхніх дітей.
Шлях вагітності, разом із тими тижнями, що слідують після народження, ставить перед жінкою глибокі фізичні, емоційні та психологічні виклики. Непоодинокими є хвилювання емоцій, коли одразу відчуваєш радість і задоволення, а потім переживаєш смуток, втому та тривогу. Хоча ці зміни настрою часто вважаються нормальними під час вагітності та після пологів, у певних обставинах вони можуть свідчити про більш серйозну проблему.
Уточнення поняття перинатальної депресії
Перинатальна депресія характеризується відчуттями депресії, які можуть виникати під час вагітності або незабаром після пологів, впливаючи приблизно на одну з семи жінок та вказуючи на одне з найпоширеніших медичних питань під час вагітності та відразу після пологів.
Використовується ряд термінів для опису розладів настрою, пов’язаних із депресивними відчуттями, що виникають під час вагітності або після пологів, таких як післяпологова депресія, материнська депресія, пренатальна депресія та постнатальна депресія. Загалом, депресія під час вагітності визначається як період із моменту зачаття до 12 місяців після пологів. Оцінки свідчать, що близько 26,3% вагітних жінок можуть відчувати перинатальну депресію.
Визначення симптомів перинатальної депресії
Хоча деякі коливання настрою є нормальними під час вагітності, постійні депресивні або тривожні відчуття, які тривають кілька тижнів або заважають регулярним діяльностям, потребують професійної допомоги. Симптоми перинатальної депресії можуть включати:
- Постійний смуток
- Відсутність інтересу до діяльностей, які раніше приносили задоволення
- Відчуття порожнечі або відчаю
- Часті спалахи плачу
- Зменшена концентрація або когнітивні здібності
- Проблеми зі сном
- Хронічна втома або млявість
- Підвищена дратівливість
- Посилена тривога та занепокоєння
- Втрати бажання дбати про себе або про дитину
- Труднощі в зв’язку з дитиною
- Зміни в апетиті та вазі
- Суїцидальні думки
Якщо ви відчуваєте суїцидальні думки, важливо терміново звернутися за підтримкою; зв’яжіться з національною гарячою лінією для отримання рекомендацій від кваліфікованого фахівця.
Як діагностується перинатальна депресія?
Діагностика перинатальної депресії слідує критеріям, аналогічним до інших форм депресії, з особливою увагою до часу виникнення симптомів, що може призвести до класифікації як великої депресивної розлади (ВДР) з перипартум-онсетом. Згідно з DSM-5, симптоми можуть виникати в будь-який момент під час вагітності або протягом чотирьох тижнів після пологів, хоча деякі джерела зазначають, що симптоми можуть тривати до одного року після народження дитини.
Відмінність перинатальної депресії від “бебі-блюз”
Тимчасові зміни настрою та спалахи смутку, що виникають протягом перших двох тижнів після пологів, часто називають “бебі-блюз”. Важливо відрізняти ці швидкоплинні емоції від симптомів, пов’язаних з післяпологовою депресією.
Що провокує перинатальну депресію?
Причини перинатальної депресії є багатогранними, включаючи взаємодію медичних, соціальних та психологічних факторів. Є безліч ризикових чинників, таких як:
- Історичні або сімейні випадки депресії
- Рівень тривожності матері
- Стресові життєві обставини
- Недостатня соціальна підтримка
- Неплановані вагітності
- Споживання тютюну
- Погані відносини
- Попередні випадки фізичної або сексуальної травми
- Ускладнення під час вагітності
Як лікується перинатальна депресія?
Лікування перинатальної депресії може здійснюватися завдяки поєднанню терапевтичних практик, медикаментозного лікування та методів самодопомоги. Терапія часто є основою лікування, допомагаючи особам усвідомити свій стан і розробити стратегії для управління симптомами.
Терапевтичні підходи
Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та міжособистісна терапія, продемонструвала значну ефективність у лікуванні перинатальної депресії.
Антидепресанти
Консультація з медичним працівником щодо антидепресантів може бути необхідною, оскільки ці препарати спрямовані на підвищення рівня нейромедіаторів у мозку. Селективні інгібітори повторного захоплення серотоніну (СІРС) часто рекомендуються під час вагітності та після пологів, але потенційні ризики, пов’язані з вживанням медикаментів під час вагітності, повинні бути ретельно оцінені.
Допоміжні терапії
Початкові дослідження свідчать про те, що альтернативні методи лікування, такі як акупунктура, також можуть полегшити симптоми депресії під час вагітності.
Стратегії подолання перинатальної депресії
Окрім медичних втручань, ряд методів самодопомоги та стратегії подолання можуть бути корисними для зменшення симптомів, таких як:
Фізична активність
Регулярні фізичні вправи можуть бути потужним інструментом у боротьбі з депресивними симптомами.
Адекватний сон
Пріоритизація відпочинку та сну грає важливу роль у полегшенні симптомів, пов’язаних із депресією.
Здорове харчування
Ведення збалансованої та здорової дієти є важливим для загального самопочуття і може впливати на емоційне здоров’я.
Підтримка з боку оточуючих
Спілкування з іншими, хто має схожі досвіди, може допомогти зменшити почуття ізоляції.
Коли звертатися за допомогою
Якщо ви стикаєтеся із симптомами перинатальної депресії, пам’ятайте, що ви не самотні у цій боротьбі. Пошук допомоги у медичного фахівця є важливим кроком до відновлення благополуччя.
