Настільні ігри — захопливе проведення часу для всієї родини, яке корисне для розвитку мислення, логіки, креативності, а також комунікативних навичок. Останній пункт один з найважливіших, адже в ігровій формі легко навчити дитину взаємодіяти, дотримуватися правил, а головне, спокійно приймати поразку. Хороша настолка — це весело і цікаво, а за правильного підходу вона може бути важливим внеском у подальше спілкування з однолітками та розуміння своїх емоцій.
Негативні реакції в грі: чому діти зляться і ображаються
Будь-яка поразка сприймається як особиста невдача, яка викликає чимало неприємних переживань. Цьому неабияк сприяє низка особливостей юного віку:
- важко справлятися з розчаруванням, коли щось йде не за планом;
- немає досвіду прийняття своїх невдач;
- виникає бажання керувати ходом гри.
У дітей лише формується система саморегуляції та емоційного контролю, тому тривога і злість — це нормальна реакція. Більш того, через потребу у визнанні та схваленні відсутність перемоги може сприйматися як відчуття власної нездатності досягти успіху. В такі моменти дитина потребує не критики або різких зауважень, а любові, турботи та підтримки.
Як допомогти дітям навчитись грати
На будь-яку бурхливу реакцію варто реагувати спокоєм. Не можна соромити малюка за проявлені емоції або забороняти їх — навпаки, це хороша можливість навчити чадо виражати їх екологічно і безпечно як для себе, так і для оточуючих. Для цього батькам стануть у пригоді такі рекомендації:
- Поговорити про почуття і переживання. Підкреслити, що відчувати злість і роздратування, як і засмучуватися, — це нормально, але краще боротися за перемогу, ніж робити акцент на поразці.
- Повторити правила гри. Спокійно нагадати, що виграти може будь-хто — і багато в чому це й визначає інтерес до процесу, адже у кожного з учасників є можливість вийти вперед.
- Зробити паузу. Якщо емоції зашкалюють, краще перерватися на короткий проміжок часу: випити води, перекусити, переключити увагу, а якщо дитина не проти — обійнятися.
Завжди важливо хвалити не за результат, а за процес — чесність, нестандартні рішення, правильні ходи. Тоді поступово дитина навчиться насолоджуватися участю в настільних іграх, а не буде зосередженою виключно на перемозі в них.
Емоційні реакції — дзеркало реального стану
Будь-які продемонстровані реакції і почуття багато говорять про стан дитини. Залежно від проявів, можна побачити:
- тривожність — сильний страх програшу;
- невпевненість у собі — чутливість до критики і страх помилок;
- прагнення лідерства — важлива тільки перемога, інакше гра стає безглуздою.
І все це, включно з нездатністю справлятися зі своїми емоціями та розуміти їх, — орієнтир для подальшої роботи. М’яке коригування за допомогою ігор, казок і захопливих оповідань допоможе поступово усунути ці проблеми — і дитина буде набагато впевненіше почуватися в колективі.
