У серці промислового гіганту України, розтягнутого на 126 кілометрів, як гігантська руда артерія, пульсує унікальна транспортна система — швидкісний трамвай Кривий Ріг. Цей гібрид метро й трамваю, що зветься ще метротрамом, з’єднує віддалені райони з центром, перевозячи щодня тисячі криворіжців. Відкритий 26 грудня 1986 року першою чергою довжиною 7,7 км, він швидко став невід’ємною частиною життя міста, де звичайний транспорт просто не витримував навантаження.
Сьогодні мережа налічує 18 км позавуличних колій з 11 станціями, чотири з яких ховаються під землею, а дві — на естакадах. Чотири маршрути — 1М, 2М, 3М та 4М — курсують безкоштовно для всіх пасажирів з квітня 2022 року, забезпечуючи інтервали від 2 до 6 хвилин у пік. Це єдина в Україні система такого роду, де трамвайні вагони мчать тунелями за стандартами метро. А в січні 2026-го, попри обстріли та знеструмлення, трамвай швидко відновив повний рух, демонструючи стійкість криворізької інфраструктури.
Колії звивають через промислові зони, житлові масиви та естакади над оврами, досягаючи швидкості до 69 км/год. Пасажиропотік у 80 тисяч осіб на добу робить його справжнім хребтом міста, де без нього хаос на дорогах став би нормою.
Історія народження: від радянських проєктів до індустріальної реальності
Будівництво почалося в 1974 році за проєктом харківських інститутів “УкркомунНДІпроект” та “Харківметропроєкт”, бо Кривий Ріг, з населенням під 700 тисяч, потребував швидкого сполучення вздовж осі північ-південь. Замість повноцінного метро обрали дешевший варіант — легке метро з трамвайними вагонами, що ідеально пасувало до рельєфу з кар’єрами та оврами.
Перша черга запустилася 26 грудня 1986-го: чотири станції — Майдан Праці (нині так само), Жовтнева (тепер Сонячна), Майдан Артема (Вечірній бульвар) та тимчасова Дзержинська (пізніше Мудрьона). Сім потягів Tatra T3SU з заводу в Празі одразу взяли на себе навантаження. Друга черга в 1989-му додала підземні Будинок Рад (Міська рада), Проспект Металургів та наземну Кільцеву, завершивши 10,4 км основної лінії.
Третя черга тягнулася роками через кризу 90-х: Індустріальна та Зарічна відкрилися 1999-го, Електрозаводська — 2000-го, Міська лікарня — 2001-го. Станцію Вовнопрядильну законсервували, а рух робили лівостороннім у тунелях для зручності платформ. У незалежній Україні трамвай пережив декомунізацію — назви станцій змінилися в 2016-му, — інтеграцію з міським трамваєм у 2012-му та ракетні пошкодження 2024-го, які полагодили за три дні.
Маршрути, що з’єднують квартали: детальний путівник
Дві лінії утворюють хребет мережі, з гібридними продовженнями на звичайні трамвайні колії. Перед тим, як зануритися в деталі, зауважте: маршрути адаптувалися під потреби промислових гігантів на кшталт АрселорМіттал та ПівдГЗК, дозволяючи доїзди без пересадок до ключових точок.
- 1М “Кільцева — Площа Труда”: класичний кільцевий маршрут по основній лінії, ідеальний для туристів, що хочуть об’їхати всі станції за 30-40 хвилин.
- 2М “Зарічна — Кільцева”: північ-південь сполучення, 16 км, проходить усі 11 станцій, основний для щоденних поїздок.
- 3М “Зарічна — Вул. Збагачувальна (Кільце АМКР)”: гібридний, з 2012-го виходить на міські колії до заводу, подовжений до НКГЗК у 2017-му.
- 4М “Зарічна — ПівдГЗК”: найдовший, 26 км з 2015-го, з’єднує північ з гірничозбагачувальним комбінатом.
Інтервали тримаються стабільно: 2-4 хвилини в ранішній пік, до 10 ввечері. Гібридні ділянки додають гнучкості, але вимагають модернізації колій для безпеки. У 2026-му, попри енергетичні кризи, розклади лишаються онлайн на transport.kr.ua.
Станції: від підземних перлин до естакадних мостів
Одинадцять станцій — це мозаїка індустріального Кривого Рогу, де бетонні тунелі чергуються з відкритими платформами над прірвами. Кожна має свою історію: від оновлених назв до Wi-Fi на ключових.
| Станція | Дата відкриття | Тип | Особливості |
|---|---|---|---|
| Зарічна | 26.10.1999 | Естакадна | Північна кінцева, біля житлових масивів |
| Електрозаводська | 19.06.2000 | Підземна | Мілкого закладання, Wi-Fi |
| Індустріальна | 26.10.1999 | Наземна | Біля заводів |
| Майдан Праці | 26.12.1986 | Наземна | Центральна, перша станція |
| Сонячна | 26.12.1986 | Естакадна | Перейменована з Жовтневої |
| Міська лікарня №2 | 19.05.2001 | Наземна | Медичний хаб |
| Вечірній бульвар | 26.12.1986 | Підземна | Wi-Fi, центр розваг |
| Мудрьона | 26.12.1986 | Наземна | Перейменована з Дзержинської |
| Міська рада | 13.02.1988 | Підземна | Адміністративний центр, Wi-Fi |
| Проспект Металургів | 02.05.1989 | Підземна | Wi-Fi, промзона |
| Кільцева | 02.05.1989 | Наземна | Південна депо-зона |
Дані з uk.wikipedia.org. Тунелі прокладені щитом і відкритим способом, з насосами проти підтоплення — рельєф Кривого Рогу не жаліє. Естакади над оврами вражають висотою, ніби трамвай парит над прірвою.
Рухомий склад: від чехословацьких Tatra до сучасних модернізацій
Серце системи — 79 вагонів, переважно Tatra T3SU з 1986-87 років, доповнених з Запоріжжя, Праги та Києва. Ці тридверні “чехи” з третьою фагою в маршрутовказівнику формують склади по 1-3 вагони, тривагонні з 2020-го на 1М для пікових навантажень.
Модернізації не стоять: з 2005-го T3R.P з Дарницького депо, KT3UA (дві одиниці), 71-611 (11 двосторонніх з 1993-го). У 2025-2026 роках капремонт триває — вагони №019 та інші отримують нові каркаси, електроніку, кондиціонери, стають “майже новими”. Директор Руслан Божко обіцяє три оновлені цього року плюс спецтехніку.
| Модель | Кількість | Роки надходження | Особливості |
|---|---|---|---|
| Tatra T3SU / T3R.P | ~66 | 1986-2005 | Тридверні, модернізовані |
| 71-611 | 11 | 1993-1995 | Двосторонні, 6 дверей |
| KT3UA | 2 | 2005-2009 | Сучасніші |
Електроживлення 550 В верхньою мережею, автоблокування забезпечує безпеку. Два депо — на Кільцевій та Трампарку — базують флот.
Цікаві факти про швидкісний трамвай Кривий Ріг
- Єдиний в Україні з лівостороннім рухом у тунелях — для острівних платформ, як у британському метро.
- Консервована станція Вовнопрядильна чекає продовження понад 20 років, ніби привид минулого.
- У 2024-му ракета пошкодила перегін, але відновили за 3 дні — криворіжці жартують, що трамвай “невмирущий”.
- Щорічно перевозить 40 млн пасажирів, еквівалентно населенню України раз на рік.
- Wi-Fi на трьох станціях з 2014-го — качай меми під землею.
- Плани 2021-го на 25 нових трамваїв та лінію до Рокуватої зависли, але ремонти йдуть повним ходом.
Ці перлини роблять поїздку не просто транспортом, а пригодами з присмаком історії.
Виклики війни та стійкість: що відбувається у 2026-му
Повномасштабна агресія додала драми: 8 січня 2024-го пошкоджено перегін, у січні 2026-го — знеструмлення підстанцій від обстрілів, рух зупинявся на північній ділянці. Але щоразу — швидке відновлення, як 10 січня 2026-го, коли вся лінія запрацювала повним обсягом (інтерфакс.com.ua). Енергокризи змушують маневрувати тролейбусами, але трамвай лишається основою.
Бюджет 2025-го пішов на 323 закупівлі: запчастини, ремонт колій на 14 км, спецтехніка. Капремонт вагонів — ключовий тренд, бо нові не купили через війну. Пасажиропотік скоротився від 80 тис., але лишається критичним для 600-тисячного міста.
Чому це більше, ніж транспорт: душа Кривого Рогу
Швидкісний трамвай — не просто рейки, а символ витривалості індустріального велетня. Він з’єднує шахтарів з заводами, студентів з гуртожитками, туристів з кар’єрами. Гості міста знімають YouTube-тури, бо де ще трамвай летить під землею естакадами над прірвами? Для криворіжців це артерія, що б’ється в унісон з ритмом руди та марганцю.
Екологічно чистий, безкоштовний, з потенціалом розширення — уявіть нові лінії до Тернів чи Рокуватої. Сьогодні, у 2026-му, попри все, вагони мчать, несучи людей уперед. А ви вже каталися?
Розвиток триває: модернізації, ремонти, мрії про низько підлогові Electron чи ПКТМ. Кривий Ріг дихає через ці колії, і вони пульсують сильніше з кожним роком.
