Розуміння свідомості в психології
Свідомість втілює усвідомлення особи своїх відмінних думок, спогадів, емоцій, відчуттів та оточення. У своїй основі свідомість представляє ваше сприйняття як себе, так і навколишнього всесвіту.
Це усвідомлення по своїй суті є особистісним і індивідуальним. Якщо ви виражаєте досвід словами, він стає елементом вашої свідомості.
Ваші свідомі переживання перебувають в стані безперервного потоку. У один мить ваша увага може бути спрямована на читання цього тексту. Майже миттєво ваша увага може переключитися на спогади про розмову, яку ви мали раніше з колегою. Потім ви можете стати надзвичайно свідомими дискомфорту вашого стільця або виявити, що ментально плануєте свою вечерю.
Цей безперервний потік думок може різко коливатися з миті на мить, однак ваше сприйняття його часто здається безшовним і незворушним.
Стан свідомості
Декілька станів свідомості охоплюють:
- Сни
- Галюцинації
- Гіпноз
- Медитація
- Сон
- Стан, викликаний психоактивними речовинами
Два основні стани усвідомлення — це свідомість і несвідомість. Підвищені стани свідомості часто корелюють з духовними чи трансцендентними переживаннями, які характеризуються підвищеним відчуттям себе, мети та більш широким розумінням існування. Приклади: трансценденція, практики усвідомленості, ейфорія від бігу, ясні сни й стани потоку.
Змінені стани свідомості можуть виникати через медичні або психологічні умови, які порушують або змінюють усвідомлення. Такі зміни включають:
- Кома
- Змішання свідомості
- Делі-рій
- Дезорієнтація
- Летаргія
- Стан ступора
Практикуючі охорони здоров’я використовують різноманітні оцінки, щоб оцінити та оцінити рівень свідомості, спираючись на ці показники для формування своїх діагностичних і терапевтичних стратегій.
Які є 5 рівнів свідомості?
– Свідомий: Все, що в межах вашого усвідомлення
– Попередньо свідомий: Інформація, що знаходиться поза вашим теперішнім усвідомленням, але може бути доступною за потреби
– Несвідомий: Спогади, що залишаються поза усвідомленням і недоступними
– Неусвідомлений: Автоматичні функції тіла, що відбуваються без свідомого визнання чи відчуття
– Підсвідомий: Інформація, що існує поза свідомим усвідомленням, не є легко доступною
Функції свідомості
Свідомість виконує кілька біологічних і соціальних ролей. Вона полегшує нашу здатність обробляти інформацію, приймати рішення, пріоритизувати завдання, адаптуватися до нових знань і досягати висновків.
Як основний компонент у філософії, духовності та релігії, свідомість підкріплює самоусвідомлення, роблячи ці сфери неможливими без неї.
Зміни в свідомості
Визнання різних рівнів свідомості може допомогти медичним працівникам у визначенні потенційних проблем. Хоча деякі зміни відбуваються природно, інші можуть бути викликані зовнішніми факторами, такими як вживання субстанцій або неврологічне ушкодження. Зміни у свідомості також можуть впливати на сприйняття, пізнання, розуміння та інтерпретацію зовнішнього світу.
Зміни в свідомості можуть свідчити про основні медичні умови або навіть вказувати на термінові здоров’я кризи. Наприклад, раптові зміни можуть вказувати на:
- Аневризму
- Інфекції мозку
- Пухлини або травми мозку
- Дементні або порушення пізнання
- Вживання субстанцій
- Епілептичні події
- Серцеві проблеми
- Солнечний удар
- Недостатнє постачання киснем до мозку
- Гіпоглікемія
- Отруйне впливання
- Стани шоку
- Інсультні випадки
Коли звертатися по допомогу
Якщо ви помітили зміни у вашій свідомості, важливо проконсультуватися з медичним працівником. Раптові зміни можуть сигналізувати про медичну невідкладність, що вимагає негайного втручання, наприклад, для лікування інсульту або крововиливу. Вчасне спілкування з вашим лікарем може прокласти шлях для термінової допомоги і запобігти подальшим ускладненням.
Історія свідомості
Протягом тисячоліть дослідження людської свідомості переважно належало до філософських сфер. Французький філософ Рене Декарт знаний за введення концепції дуалізму розуму і тіла — уявлення, що хоча розум і тіло є окремими сутностями, вони все ж взаємодіють.
Коли психологія з’явилася як дисципліна, окрема від філософії і біології, дослідження свідомого досвіду стали однією з перших тем, які розглядали ранні психологи. Структуралісти використовували інтроспекцію як метод для розгляду та опису свідомих відчуттів, думок та переживань. Навчені спостерігачі ретельно досліджували зміст власного розуму. Хоча цей процес був по своїй суті суб’єктивним, він заклав основи для подальшого наукового дослідження свідомості.
Американський психолог Вільям Джеймс порівнював свідомість із звивистим потоком — безперервною і стабільною, навіть серед постійних змін. Зигмунд Фрейд, психоаналітик, зосередився на тлумаченні критичних ролей несвідомого та свідомого розуму.
Незважаючи на зсув у фокусі психологічних досліджень на початку 20 століття на спостережувану поведінку, вивчення свідомості переживало значний розвиток з середини 20 століття.
Теорії свідомості
Важливим викликом у вивченні свідомості є відсутність загальноприйнятого оперативного визначення. Відоме твердження Декарта, “Я мислю, отже, я існую”, стверджує, що сам акт думання свідчить про існування людини та свідомість.
Сьогодні свідомість широко розуміється як усвідомлення себе та навколишнього середовища. Однак тривають дискусії щодо різних аспектів цієї усвідомленості.
Дослідження свідомості все більше намагається углубитися в нейробіологію, що є основою наших свідомих переживань. Використовуючи технології візуалізації мозку, вчені намагаються виявити специфічні нейрони, пов’язані з різними свідомими явищами. Сучасні дослідники представили дві основні теорії свідомості: теорію інтегрованої інформації та теорію глобального простору.
Теорія інтегрованої інформації
Ця перспектива досліджує свідомість, розглядаючи основні фізичні процеси, що формують наші свідомі переживання. Теорія намагається кількісно оцінити інтегровану інформацію, яка складає свідомість, стверджуючи, що багатство свідомості організму відповідає рівню інтеграції. Вона орієнтується на те, щоб оцінити, чи є істота свідомою, і в якій мірі вона має свідомість.
Теорія глобального простору
На відміну від цього, ця теорія стверджує, що мозок функціонує як сховище спогадів, з якого він черпає дані для створення свідомих переживань. В той час як теорія інтегрованої інформації намагається встановити, чи існує свідомість, теорія глобального простору надає більш цілісне розуміння її операційних механізмів.
Підсумок
Хоча свідомість захоплювала філософів і вчених протягом століть, залишаються значні виклики у повному розумінні цього складного феномену. Продовжуючі дослідження продовжують розкривати основи свідомості, вивчаючи фізичні, соціальні, культурні та психологічні виміри, які формують нашу свідому спостережливість.
