Тардивна дискінезія: Симптоми, Діагностика, Причини, Лікування та Копінг
Тардивна дискінезія (TD) — це захворювання рухового апарату, що характеризується мимовільними рухами обличчя, які можуть включати повторювані рухи язиком, жування чи смоктання, а також гримаси обличчя. Цей розлад може поширюватися на кінцівки та торс, проявляючись у різних випадкових рухах.
Симптоми
Тардивна дискінезія викликає різноманітні мимовільні, повторювані та безцільні рухи, переважно в обличчі. Ці симптоми можуть включати:
– Жування або смоктання
– Міміка обличчя
– Стукання губами
– Морщення або стиснення губ
– Швидке моргання
– Виступаючий язик
– Рухи язика, подібні до черв’яків
Особи, які страждають на тардивну дискінезію, можуть також демонструвати неконтрольовані рухи в кінцівках і торсі, такі як поступання пальцями, коливання стегнами та випадкові рухи пальців, які можуть нагадувати гру на уявному музичному інструменті.
Діагностика
Виявлення тардивної дискінезії може бути досить складним. Хоча це часто є побічним ефектом певних ліків, симптоми можуть проявитися лише через кілька місяців або років лікування і іноді виникають після припинення лікування. Лікарі можуть використовувати додаткові тести, включаючи аналізи крові та зображення мозку, щоб виключити інші потенційні причини.
Якщо ви приймаєте нейролептичні препарати, вашому медичному працівнику важливо щорічно перевіряти на наявність тардивної дискінезії. Зазвичай використовується шкала аномальних мимовільних рухів (AIMS) для виявлення та оцінки тяжкості атипових рухів.
Шкала аномальних мимовільних рухів (AIMS)
Шкала AIMS була розроблена Національним інститутом охорони здоров’я для оцінки різних типів дискінезії. Медичний працівник оцінює кілька критеріїв, таких як:
– М’язові вирази обличчя
– Губи
– Рухи щелепи
– Рухи язика
– Верхні кінцівки
– Нижні кінцівки
– Рухливість шиї
– Усвідомлення мимовільних дій
Кожен пункт оцінюється від відсутності до важкого відповідно до спостережуваних поведінкових проявів.
Симптоми тардивної дискінезії можуть бути помилково прийняті за інші захворювання, включаючи:
– Хвороба Хантінгтона: Спадковий неврологічний розлад, який характеризується неконтрольованими рухами, зменшеною моторною координацією, зміною ходи, порушеннями пам’яті та деменцією.
– Церебральний параліч: Виникає внаслідок пошкодження мозку під час раннього розвитку, що призводить до порушення контролю м’язів, проблем з координацією та сенсорними дефіцитами.
– Синдром Туретта: Розлад, що виникає в дитинстві, який характеризується мимовільними м’язовими спазмами, відомими як «тики», а також неконтрольованими вокалізаціями.
– Дистонія: Розлад рухів, який може викликати м’язову ригідність у різних частинах тіла.
Причини тардивної дискінезії
Тардивна дискінезія є серйозним побічним ефектом, пов’язаним головним чином з антипсихотичними ліками, особливо традиційними антипсихотиками, тоді як нові атипові антипсихотики можуть також рідше сприяти виникненню цього розладу.
Ліки, пов’язані з TD, включають:
– Хлорпромазин
– Галоперидол
– Тіоридазин
Цей розлад також може розвиватися як побічний ефект певних протиепілептичних препаратів, антидепресантів, протиблювотних засобів та антихолінергіків.
Одна з гіпотез припускає, що тривале блокування рецепторів дофаміну в нейронних клітинах змушує мозок адаптуватися, створюючи додаткові рецептори дофаміну та підвищуючи їх чутливість, що зрештою може призвести до тардивної дискінезії.
Фактори ризику
Будь-яка особа, яка тривалий час приймала нейролептичні препарати, може розвинути тардивну дискінезію, але деякі демографічні групи піддаються підвищеному ризику, включаючи:
– Жінки
– Особи старше 55 років
– Люди з діабетом
– Ті, хто має розлади настрою
– Пацієнти з іншими неврологічними захворюваннями
Ліки та лікування
Якщо у вас діагностовано тартрідну дискінезію, корекція дози або припинення проблемного препарату може полегшити стан, хоча це може потенційно загострити симптоми.
Спектр ліків було використано для лікування симптомів тардивної дискінезії, таких як:
– Austedo (дутетрабеназин): Схвалено FDA для лікування хореї, пов’язаної з хворобою Хантінгтона, також може допомогти полегшити симптоми TD.
– Botox (ботулінічний токсин): Вводиться для паралічу м’язів обличчя, зменшуючи тим самим мимовільні рухи та дискомфорт.
– Clozaril (клофепам): Хоча він входить до категорії ліків, які можуть викликати TD, було показано, що він полегшує тардівні симптоми у деяких пацієнтів.
– Ingrezza (валбеназин): Спеціально схвалений для лікування тардивної дискінезії, демонструє помітну ефективність у полегшенні симптомів.
– Klonopin (клоназепам): Хоча обмежене дослідження підтверджує його ефективність, він може призначатися обережно через потенціал для залежності.
Інші методи лікування
У випадках важких симптомів може бути розглянута стимуляція глибоких структур мозку. Ця техніка передбачає імплантацію електродів у конкретні ділянки мозку для видачі електричних імпульсів, спрямованих на регулювання атипової сигналізації. Поточні дослідження вивчають нові терапії, включаючи антиоксиданти та харчові добавки.
Копінг
Ведення ретельних записів щодо будь-яких медикаментів, включаючи дати початку, дози та наступні коригування, є важливим. Якщо симптоми виникають, переконайтеся, що ваш медичний працівник повністю обізнаний про вашу історію прийому ліків.
Керування тардивною дискінезією є значним викликом, ускладненим соціальною стигматизацією щодо її мимовільних рухів, що може призвести до почуття ізоляції. Участь у групах підтримки або онлайн-форумах може бути корисною.
Поширені запитання
– Чи можна повернути тардивну дискінезію?
Хоча лікування може призвести до зворотності тардивної дискінезії, у деяких осіб симптоми можуть зберігатися постійно. Нові препарати VMAT2, які обіцяють, можуть потенційно повернути стан.
– Чи можна запобігти тардивній дискінезії?
Стратегії запобігання передбачають призначення мінімальної ефективної дози нейролептичних препаратів на найкоротший термін. Рання ідентифікація симптомів відіграє ключову роль в ефективному управлінні розладом.
