Часто між сусідами трапляються палкі суперечки та сварки через будівництво, які ведуть на межі
Стосунки між сусідами може легко зіпсувати житлове питання. Але якщо в сусідній Московії воно було квартирним, то у нас йдеться про будівництво будь-яких споруд.
До редакції звернулася мешканка Чернівців Ольга Дмитрівна. Сусіди почали зводити впритул до її паркана якусь будівлю. І на будь-які запитання не реагують або просто грубіянять.
– Вони уже звели під самим плотом сарай та лазню, почали висаджувати дерева, але чомусь жодним чином не порадилися із сусідами, – розповідає жінка. – Десь читала, що згідно з будівельними нормами, має бути дотримано певної відстані до межі з сусідами. І будувати можна лише не ближче, аніж за певну відстань.
Якщо сусіди зводять будівлю чи саджають дерево на краю ділянки, поруч зі спільною межею, то результативно вирішити таке питання досить складно. Адже кожен власник земельної ділянки вважає, що має право розпоряджатись своєю землею як завгодно. Проте домовитися із сусідами буде куди простіше, якщо вони знатимуть, що закон на вашому боці.
За нормами, відстань від паркану, до господарської будівлі має бути не менше 1 метра. Є ще один момент, скат покрівлі не повинен бути спрямований в бік паркану. Ці правила діють, якщо сарай не призначений для утримання тварин.
Отже, згідно державних з будівельними нормами, відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни повинна становити не менше 1 м. Крім цього, власник будівлі має забезпечити необхідні інженерно-технічні заходи, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Відстань до літньої вбиральні та душу також регламентовано – не ближче, ніж за 15 метрів від житлового будинку і літньої кухні, і не менш ніж за 20 м від питного колодязя.
Є й норми щодо огорожі – вона має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, затінювати її тощо.
Щодо зелених насаджень, то встановлено такі відстані для зелених насаджень: від стін будинків і споруд до осі дерев — 5 м, для кущів — 1,5 м; від межі сусідньої ділянки до осі дерев — 3 м, для кущів — 1 м.
Крім цього, гілки кущів та дерев не повинні перетинати меж сусідніх ділянок. Якщо на сусідню ділянку потрапляють гілки, що заважають власнику — він може самостійно відрізати це гілля. Тож близько до паркана краще садити лише невисокі ягоди, овочі, трави та квіти.
У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники земельних ділянок, на які виступають гілки та корені, мають право самостійно відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки.
Також власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, відповідно до їхнього цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення інше.
Тож дотримуйтеся належних правил і норм, не сваріться з сусідами. А якщо вже виникли серйозні спори щодо межі, то питання можна вирішити через суд.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Думка експерта
Наталія Хілько, архітектор, колишній головний архітектор Чернівців
Є багато нюансів під час вирішення питань щодо будівництва поряд із спільною межею. Тобто поблизу спільного паркана. Наприклад, з одного боку людина може відступити один метр від огорожі і провадити будівництво споруд. Але є норма, що будівництво будинку має відбуватися за 8 метрів від іншої будівлі – згідно з протипожежними нормами. Якщо встановлено відповідну стіну, то відстань може зменшуватися до 4 метрів.
Тобто у кожному конкретному випадку все по-різному.
Скажімо, якщо сусід вирішив поставити на своїй території гараж, який не є постійною спорудою, – то він взагалі не повинен питати якогось дозволу.
Якщо йдеться про облаштування вбиральні на подвір’ї, то у місті взагалі не можна облаштовувати вигрібну яму. Мають бути встановлені або очисні споруди (це спеціальна бетонна конструкція із замкненим циклом), або він має бути підключений до центральної каналізації. Щоб жодні стічні води не потрапляли у ґрунт.
Наприклад, у садових товариствах дуже часто поблизу криниці облаштовують вигрібні ями. Тобто люди свідомо самі себе труять, вживаючи таку воду.
Для того, щоб вирішити такі суперечки, потрібно звертатися до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин із заявою, аби на місце виїхала відповідна спільна комісія. Але навіть така процедура не особливо ефективна. Бо законодавство недосконале і змусити власника приватної земельної ділянки привести все відповідно до державних будівельних норм – дуже складно, тому в такому разі краще шукати якийсь компроміс.
Наталія Хілько, архітектор, колишній головний архітектор Чернівців
