У дорослих пацієнтів хвороба перебігає у тяжчій формі, ніж у дітей
Пік захворюваності на епідемічний паротит, який у наороді охрестили «свинкою», припадає на перші місяці весни. Хвороба частіше вражає дітей, особливо – хлопчиків. Головна небезпека цієї заразної недуги в тому, що вона може залишити після себе слід на все життя. Як це захворювання розпізнати та лікувати – розпитуємо лікаря-інфекціоніста, кандидата медичних наук, доцента кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ Олену Мироник.
– Пані Олено, що спричинює «свинку»?
– Збудником цього захворювання є вірус, який провокує запальний процес у залозистих органах. У першу чергу запалюються привушні залози, рідше – під’язикові або підщелепні. У пацієнта розвивається досить хвороблива припухлість нижче вушних раковин і позаду них, а його обличчя набуває тої характерної «конфігурації», яка і послужила приводом для народної назви «свинка». Запалення в цих залозах триває зазвичай до 9 діб після чого минає безслідно.
– Хто може захворіти на паротит?
– Джерелом зараження завжди є хвора людина (дитина або дорослий), причому не має принципового значення, в якій формі протікає це захворювання – яскраво вираженій чи стертій.
Хворий є заразним в останні дні інкубаційного періоду, а також ще 9-11 діб від початку проявів захворювання. Найвищий ризик інфікування спостерігається при контакті з хворим з 3-го по 5-ий день після розвитку перших симптомів «свинки».
Найвищий ризик інфікування спостерігається під час контакту з хворим із 3 по 5 день після розвитку перших симптомів «свинки»
Поширення цієї інфекції має повітряно-крапельний шлях: паротитний вірус зазвичай передається при тісному контакті з хворим, під час розмови з ним, кашлю або чхання. Можливий шлях передачі через загальні іграшки. Ще один спосіб передачі інфекції – внутрішньоутробний.
До речі, «свинка» вирізняється сезонним характером: пік захворюваності припадає зазвичай на перші місяці весни, хоча трапляються і поодинокі випадки. З незрозумілих причин «свинка» більше «любить» хлопчиків, ніж дівчаток: перші хворіють майже в два рази частіше.
– Які типові та специфічні прояви хвороби?
– Перед типовими проявами хвороби може турбувати загальне нездужання, втрата апетиту, головний біль, почервоніння горла.
Типова клінічна картина характеризується підвищенням температури тіла (від субфебрильної до 40 °С; гарячка триває 4-7 днів), інтоксикацією та ураженням слинних залоз (частіше привушних, рідше підщелепних та під’язичних). Залози збільшені в розмірах, болючі при пальпації, тістуватої консистенції; ураження може бути одно- і двобічним. Шкіра над ураженою залозою напружена, лискуча, але колір її не змінений.
Крім слинних залоз, у процес часто залучаються статеві залози, підшлункова залоза, мозкові оболонки. У хлопчиків і чоловіків (приблизно в 1/4-1/2 хворих) на 5-8 день хвороби може розвинутись орхіт: яєчко значно збільшується в розмірах, з’являється сильний біль у мошонці, який віддає у пахову ділянку, посилюється під час ходьби. Мошонка набрякла, червона. Такий стан супроводжується гарячкою, ознобом, болем голови, блюванням.
Довідка
Паротит епідемічний (свинка, завушниця) – це гостре, властиве дітям, але нерідко спостерігається у дорослих, інфекційне захворювання, що характеризується, найбільш часто, ураженням привушних слинних залоз, рідше підщелепних, під’язикових та інших залозистих органів (підшлункової залози, яєчок, яєчників), а також центральної нервової системи.
У жінок та дівчат у період статевого дозрівання іноді розвиваються оофорит, бартолініт, мастит, порушення менструального циклу. У вагітних паротит може призвести до інфікування плода та викидня.
У 50 % хворих уражується підшлункова залоза. Панкреатит може бути єдиним клінічним проявом хвороби. Виникає біль у надчерев’ї, лівому підребер’ї та в ділянці пупка, нерідко оперізуючий. Іноді спостерігаються відраза до їжі, сухість у роті, нудота, блювання, гарячка, часом з ознобом.
– Які можливі ускладнення хвороби?
– У дорослих пацієнтів хвороба перебігає у тяжчій формі, ніж у дітей, і може залишати після себе шлейф ускладнень. Серед них можуть бути такі хвороби, як оофорит (запалення яєчників у осіб жіночої статі) і орхіт (запалення яєчок у чоловіків і хлопчиків), а також менінгоенцефаліт (запальний процес у м’якій мозковій оболонці і головному мозку), панкреатит (запалення в підшлунковій залозі), зниження слуху аж до глухоти.
До речі, у появі таких ускладнень не останню роль відіграє загальне ослаблення захисних сил організму і стан окремих систем і органів, які уражаються вірусом паротиту. Особливі неприємності ця хвороба може принести хлопчикам і дівчаткам підліткового віку в період їхнього статевого дозрівання, оскільки в цьому разі досить велика ймовірність запалення яєчка або яєчника. В результаті деякі юні пацієнти ризикують стати безплідними на все життя. Тому так важливо здійснювати вакцинацію проти «свинки» до настання статевого дозрівання дитини.
– Чи існують засоби профілактики паротиту?
– Так, є специфічна профілактика паротитної інфекції. Для профілактики проти паротиту застосовують спеціальну вакцину. Щеплення проводять після року життя малюка, зазвичай у поєднанні з щепленням від краснухи та кору. Вакцина проти паротиту вважається ефективною.
– Яке лікування цієї хвороби вважається ефективним?
– Хворих на епідемічний паротит лікують, як водиться, вдома. Шпиталізацію рекомендують при тяжкому і ускладненому перебігу, а також за епідеміологічними показами. Хворому призначають ліжковий режим не менше як на 10 днів, щадну дієту. При ізольованому ураженні слинних залоз рекомендують полоскати порожнину рота 2-відсотковим розчином натрію гідрокарбонату; місцево на залози призначають сухе тепло, компреси.
