Рівненська область, яку часто називають серцем Полісся, — це край із багатою історією, унікальною культурою та динамічною демографічною картиною. Уявіть собі мальовничі ліси, бурштинові родовища та села, де життя тече неквапливо, але водночас змінюється під впливом сучасних викликів. Скільки людей проживає в цьому регіоні? Які особливості формують його демографічний портрет? У цій статті ми зануримося в цифри, історії та тенденції, щоб розкрити, яким є населення Рівненської області у 2025 році.
Чисельність населення: актуальні дані та історична динаміка
Станом на 2022 рік чисельність населення Рівненської області становила приблизно 1 141 784 особи, за оцінками Державної служби статистики України. Це число відображає як міське, так і сільське населення, адже регіон унікальний своєю відносно рівною пропорцією між цими групами. У 2013 році населення області досягало 1 157 117 осіб, з яких 47,8% проживали в містах, а 52,2% — у сільській місцевості. За останні роки чисельність населення дещо зменшилася, що пов’язано з міграційними процесами та війною, яка вплинула на демографію всієї України.
Чому ж населення Рівненщини залишається відносно стабільним порівняно з іншими регіонами? Рівненська область — одна з небагатьох в Україні, де природний приріст населення зберігав додатні значення до недавнього часу. Наприклад, у 2009 році показник народжуваності в північних районах області, таких як Рокитнівський, сягав 22,3 на 1000 осіб — удвічі вище середньоукраїнського рівня (11,3). Це свідчить про сильні сімейні традиції та молодший віковий склад населення.
Але не все так просто. Війна, що триває з 2014 року, та особливо її ескалація після 2022 року, призвела до відтоку населення. Багато молодих людей виїхали за кордон або до більших міст, таких як Київ чи Львів. Проте Рівненщина залишається привабливою для тих, хто повертається, завдяки економічним можливостям у сільському господарстві та промисловості, наприклад, у видобутку бурштину чи роботі на Рівненській АЕС.
Регіональні відмінності: де живуть люди в Рівненській області?
Рівненська область поділена на чотири адміністративні райони: Рівненський, Вараський, Дубенський і Сарненський. Кожен із них має свої демографічні особливості. Наприклад, Рівненський район, де розташовано обласний центр Рівне, є найбільш населеним — тут проживає близько 634,9 тисяч осіб. Натомість Вараський район, відомий завдяки Рівненській АЕС, має лише 139 тисяч жителів, але його економічна значущість робить його важливим осередком.
| Район | Населення (2022, оцінка) | Площа (км²) | Густота населення (осіб/км²) |
|---|---|---|---|
| Рівненський | 634 900 | 7 216,6 | 88 |
| Вараський | 139 000 | 3 323,5 | 42 |
| Дубенський | 170 400 | 3 294,2 | 52 |
| Сарненський | 213 000 | 6 212,7 | 34 |
Джерело: Державна служба статистики України
Ці дані показують, що густота населення значно варіюється: від 88 осіб/км² у Рівненському районі до 34 осіб/км² у Сарненському. Така різниця пояснюється урбанізацією: Рівне як обласний центр притягує більше людей, тоді як Сарненський район залишається переважно сільським.
Міське vs сільське населення
Рівненська область унікальна тим, що тут співіснують урбанізовані центри, як-от Рівне чи Дубно, та глибоко сільські поліські райони. У 2013 році 47,8% населення проживало в містах, а 52,2% — у селах. Ця пропорція робить регіон особливим, адже в більшості областей України міське населення домінує. Сільські райони, такі як Рокитнівський чи Володимирецький, вирізняються високою народжуваністю, що компенсує відтік молоді до міст.
Місто Рівне, з населенням близько 249 840 осіб (2011), є економічним і культурним осередком. Воно приваблює студентів, працівників і підприємців. Водночас села, як-от у Рокитнівському районі, зберігають традиційний спосіб життя, де великі сім’ї — не рідкість. Уявіть: у селі, де кожен знає одне одного, діти бігають босоніж по траві, а старші покоління діляться мудрістю за вечерею. Це контраст із гамірним ритмом Рівного, де сучасність переплітається з історією.
Демографічні характеристики: хто живе на Рівненщині?
Населення Рівненської області вирізняється молодшим віковим складом порівняно з іншими регіонами України. У 2009 році середній вік мешканців становив 36,7 років — один із найнижчих показників у країні. Для порівняння, у Чернігівській області цей показник сягав 42,7 років. Чому так? Рівненщина має вищу народжуваність і нижчу смертність у сільських районах, що створює “молодший” демографічний профіль.
Вікова структура
За даними перепису 2001 року, віковий розподіл населення виглядав так:
- До 14 років: 16,5%
- Від 15 до 24 років: 15,3%
- Від 25 до 64 років: 53,7%
- 65 років і старше: 14,5%
До 2020 року частка осіб старшого віку зросла до 17,2%, що вказує на поступове старіння населення, хоча Рівненщина залишається однією з “наймолодших” областей. Унікальність регіону в тому, що тут кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб пенсійного віку — явище, рідкісне для України.
Статева структура
Жінки в Рівненській області живуть довше за чоловіків, як і в усій Україні. У 2007–2008 роках середня тривалість життя становила 68,9 року: 62,97 для чоловіків і 75,36 для жінок. Цей розрив менший, ніж у східних областях, завдяки кращим умовам життя в сільській місцевості та меншій промисловій забрудненості.
Національний склад
Рівненщина — регіон із переважно українським населенням. За переписом 2001 року, 95,6% мешканців народилися в Україні, а 99,45% вказали вільне володіння українською мовою. Російську мову вільно знали 35,21% жителів, що відображає культурну близькість до сусідньої Білорусі та історичні впливи. Незначна частка населення — представники інших національностей, зокрема росіяни (2,4%) та білоруси.
Народжуваність і смертність: демографічний пульс регіону
Рівненська область славиться високою народжуваністю, особливо в північних районах. У 2009 році Рокитнівський район мав показник 22,3 на 1000 осіб, а Володимирецький — 21,6. Це контрастує з південними районами, де народжуваність нижча, наприклад, 8,9 у місті Острог. Смертність також варіюється: найнижча в Сарненському районі (12,0 на 1000 осіб), найвища — у південних районах із депопуляцією, як-от Демидівський.
Чому північні райони такі “плідні”? Це пов’язано з традиційним укладом життя, де великі сім’ї є нормою, а релігійні цінності відіграють важливу роль.
Водночас війна та економічні виклики посилили міграцію, що впливає на природний приріст. У 1991 році Рівненщина мала додатний приріст населення, але до 2020-х цей показник наблизився до нуля в деяких районах.
Міграція: куди їдуть і чому повертаються?
Міграція — це як подих регіону: хтось виїжджає, хтось повертається. Молодь із Рівненщини часто їде до великих міст чи за кордон у пошуках кращих можливостей. Наприклад, багато жителів північних районів працюють у Польщі чи Чехії, особливо в сезонних галузях. Водночас Рівне та Вараш приваблюють мігрантів із сіл завдяки робочим місцям на підприємствах, таких як Рівненська АЕС.
Цікаво, що після 2022 року область стала притулком для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За даними місцевих адміністрацій, десятки тисяч людей із східних регіонів знайшли тут тимчасовий дім. Це тимчасово збільшило населення, але точних цифр на 2025 рік бракує через динамічність ситуації.
Економіка та демографія: як вони пов’язані?
Економіка Рівненщини — це двигун, який живить демографічні процеси. Регіон має розвинене сільське господарство, видобуток бурштину та промисловість, зокрема Рівненську АЕС. Ці галузі створюють робочі місця, що стримують відтік населення. Наприклад, Вараш, де розташована АЕС, має стабільне населення завдяки високим зарплатам.
Водночас сільські райони страждають від безробіття та занепаду інфраструктури. Молодь із сіл, як-от у Демидівському районі, часто виїжджає, що призводить до депопуляції. Уявіть село, де колись гуділи трактори, а тепер — тиша, бо молодь шукає щастя деінде. Це реальність для багатьох куточків Рівненщини.
Цікаві факти про населення Рівненської області
- 🌱 Рівненщина — один із лідерів за народжуваністю: Північні райони, як Рокитнівський, мають найвищі показники народжуваності в Україні, що робить область “демографічним оазисом”.
- ⭐ Молоде населення: Рівненська область — одна з небагатьох, де кількість дітей перевищує кількість пенсіонерів, що рідкість для України.
- 🏞️ Поліська самобутність: Села Рівненщини зберігають унікальні традиції, як-от багатодітні сім’ї та святкування Купала, що впливають на демографію.
- ⚡ Рівненська АЕС як магніт: Місто Вараш приваблює молодих спеціалістів, що стабілізує населення в районі.
- 🌍 Міграційний баланс: Попри відтік молоді, область приймає ВПО, що створює унікальну демографічну динаміку.
Ці факти підкреслюють, що Рівненщина — це не просто цифри, а жива мозаїка традицій, викликів і можливостей. Кожен житель — це частина історії, яка формує майбутнє регіону.
Майбутнє населення Рівненщини: що попереду?
Яким буде населення Рівненської області через 10 чи 20 років? Це залежить від багатьох факторів: економічного розвитку, державної підтримки села, освітніх можливостей і, звісно, миру в Україні. Регіон має потенціал залишатися демографічно активним завдяки високій народжуваності та інвестиційній привабливості. Наприклад, такі компанії, як Verallia (Франція) чи Raiffeisen Group (Австрія), уже працюють в області, створюючи робочі місця.
Але чи вдасться зберегти молодь у селах? Це ключове питання, адже без інвестицій у сільську інфраструктуру депопуляція може прискоритися.
Рівненщина стоїть на роздоріжжі: з одного боку — традиційний уклад із багатодітними сім’ями, з іншого — сучасні виклики глобалізації та урбанізації. Уявіть, як у поліському селі діти грають у футбол, а поруч будують новий логістичний центр. Це і є Рівненщина — місце, де минуле й майбутнє йдуть пліч-о-пліч.
Джерела: Державна служба статистики України, uk.wikipedia.org
