Розуміння рівнів аутизму
Аутизм як різноманітний спектр
Згідно з Діагностичним і статистичним посібником психічних розладів, п’яте видання (DSM-5), аутизм класифікується як спектр. Це визначення підкреслює, що окремі особи мають широкий спектр потреб у підтримці та унікальних сильних сторін.
У загальному вжитку, осіб на спектрі можна класифікувати як “високофункціональних” або “низькофункціональних”. Однак ці позначення вважаються способом помилкового сприйняття, адже одна особа може бути професійною у певній сфері, в той час як стикається з труднощами в інших. Крім того, особа, яка колись процвітала, може зіткнутися з збільшенням труднощів під час сильного стресу або в періоди вигорання.
Зазвичай, розмови про аутизм акцентують на спектрі потреб у підтримці в різних сферах. Ця перспектива зосереджується на тому, що кожна особа потребує для того, щоб вести своє найповніше життя, замість того, щоб просто оцінювати їх “функціонування” відповідно до суспільних очікувань. Хоча класифікації, пов’язані з розладом аутичного спектра (РАС), обмежені, вони надають уявлення про природу потреби особи та найбільш ефективні способи підтримки.
Коли особа отримує діагноз аутизму, оцінювач зазвичай ділиться конкретною інформацією про їхній рівень, щоб спрямувати цільові стратегії лікування та сфери, в яких підтримка є суттєвою.
Визначення аутизму
Аутизм розуміється як нейроразвитковий варіант, позначений відмінними поведінковими патернами та унікальними стилями соціальної взаємодії.
Критерії для класифікації рівнів аутизму охоплюють відмінності в соціальної участі та поведінкових схильностях, але не враховують сенсорні потреби чи варіації. Крім того, ці рівні не вимагають певних затримок у розвитку в ранньому дитинстві або конкретних когнітивних здібностей.
Визначення рівня потреби в підтримці особи може бути складним, оскільки їхні вимоги можуть коливатися. Наприклад, особа може демонструвати поведінкові риси Рівня 1, одночасно переживаючи виклики Рівня 2 в соціальній комунікації.
Більш того, випадки вигорання можуть підвищувати потреби в підтримці особи понад її звичайні вимоги. Коли відповідна підтримка встановлена, спостережувані симптоми можуть значно зменшитися.
Аутизм Рівень Один
DSM-5 класифікує осіб, які демонструють риси Рівня Один, як таких, які “потребують підтримки” як у царині соціальної комунікації, так і в сфері обмежених, повторюваних поведінкових дій.
Особи з симптомами Рівня Один зазвичай можуть спілкуватися усно та висловлювати свої думки повними реченнями. Риси, пов’язані з Рівнем Один у соціальній комунікації, включають:
- Складності в ініціюванні розмов або інших соціальних обміні
- Незвичайні реакції на спроби інших залучити їх до розмови або побудови стосунків
- Можливо, знижений інтерес до формування соціальних зв’язків
- Складнощі у підтриманні динамічного діалогу
Характеристики поведінки Рівня Один можуть дозволити особам взаємодіяти самостійно, хоча вони все ще можуть зіштовхуватися з певними труднощами, зокрема:
- Жорсткість в поведінці та рутинах
- Проблеми у переходах або змінах в активностях
- Складнощі з організацією
Аутизм Рівень Два
Симптоми, класифіковані під Рівнем Два, визначають стан, при якому особи “потребують значної підтримки”, як зазначено в DSM-5. Цей рівень зазвичай включає більш виражені труднощі в порівнянні з Рівнем Один, проте він не є настільки інвалідизуючим, як Рівень Три.
Труднощі соціальної комунікації, що спостерігаються на Рівні Два, включають:
- “Відчутні дефіцити” в усіх вербальних та невербальних комунікаційних здібностях
- Оглядові порушення, що продовжуються навіть з підтримкою
- “Зменшені або ненормальні” реакції на соціальні взаємодії
- Індивід може мати обмежені навички вербальної комунікації, часто вдаючись до повторення або використовуючи простіші речення
- “Помітно незвичайні” стилі невербальної комунікації
Що стосується поведінкових характеристик, Рівень Два може проявлятися як:
- Складнощі в управлінні змінами, особливо з встановленими рутинами
- “Обмежені/повторювані поведінки”, які помітні оточуючим і можуть порушувати функціонування
- Збільшений дискомфорт при переходах уваги
Аутизм Рівень Три
Згідно з DSM-5, симптоми Рівня Три вказують на те, що особи потребують “дуже значної підтримки” та мають значні порушення.
Що стосується соціальної комунікації, особи, діагностовані на Рівні Три, можуть мати:
- “Важкі дефіцити” як у вербальній, так і у невербальній комунікації
- “Серйозні порушення”, які значно заважають функціонуванню
- “Дуже обмежене” ініціювання та реагування на соціальні взаємодії
- Деякі особи з рисами Рівня Три можуть бути німими або демонструвати обмежене вербальне вираження.
Поведінкові симптоми особи на Рівні Три зазвичай включають:
- “Екстремальні труднощі” в адаптації до змін
- Повторювані поведінки, які “значно заважають” функціонуванню в різних сферах
- “Великий дискомфорт”, що відчувається під час порушень рутини або переходів
Ресурси
Для отримання додаткової інформації про аутизм, розгляньте можливість відвідин Мережі самооборонців аутичних, Мережі жінок і небінарних осіб з аутизмом та Мережі Аспергера/Аутизму.