Звертаємося до помічних трав
Правильне використання лікарських рослин ставить на ноги захворілих
Ялівець звичайний
Сильний бактерицид. Очищає кров при фурункулах і висипаннях на тілі, поліпшує травлення, збільшує сечовиділення. Стимулює центральну нервову систему, дезінфікує сечові шляхи, розчиняє і виводить подрібнені камінці з сечового міхура, збуджує апетит, має відхаркувальну дію. Застосовують при печії, для лікування ожиріння, при варикозному розширенні вен, переломі і розтягненні зв’язок, при жіночих хворобах, в тому числі при білях.
На одну склянку окропу беруть столову ложку подрібнених шишкоягід і молодих стебел. Варити 10-15 хвилин на малому вогні у закритому посуді. Пити по 2 склянки на день ковтками за 15 хвилин до їди.
Або подрібнені шишкоягоди заливають 90-градусним спиртом (1:10), настоюють 10 днів. Проціджують і п’ють 10-15 крапель тричі на день за 30 хвилин до їди, на цукрі, для запобігання простуди. Вживати не більше 6 тижнів, щоб не викликати подразнення нирок. Цією ж настоянкою натирають уражені місця при ревматизмі, подагричних запаленнях і пухлинах. При болях у вусі вкладають у нього вату, зволожену ялівцевою настоянкою.
Для лікування подагри, ревматизму, мокрого лишаю, корости, висипів на тілі та інших шкірних хвороб 200 г шишкоягід варять на легкому вогні у закритому посуді 30-40 хвилин у літрі води і додають до ванни. Замість шишкоягід можна взяти 300 г гілок ялівцю на 2 літри води.
Тирлич жовтий (джинджура)
Збуджує апетит, сприяє травленню, усуває запори, тонізує після виснажливих хвороб; жовчогінний і глистогінний. Застосовують при подагрі й артритах, гастритах, при підвищеній кислотності шлунка, онкозахворюваннях. Дві склянки холодної води й одну чайну ложку подрібненого кореня тирличу кип’ятять 10 хвилин. П’ють по 1-2 склянки (при подагрі 3 склянки) на день, з відповідною дієтою, за 30 хвилин до їди. Або настоянку на міцному вині (1:10), п’ють по столовій ложці 2-3 рази на день.
Родіола рожева (золотий корінь, карпатський женьшень)
Адаптоген. Знімає розумову і фізичну перевтому. Поліпшує зір, пам’ять, слух. Мобілізує захисні функції організму при переохолодженні, перегріванні, виснаженні. Має бактерицидну дію. Позитивно впливає при лікуванні виразки шлунка, жовчовивідних шляхів. Рекомендують при шизофренії, усуває головні болі. Підвищує гемоглобін крові. Застосовують при хворобах шлунка і статевих розладах (імпотенція), при функціональних розладах нервової системи, прискорює одужання після хірургічних операцій.
Протипоказано при підвищеному тиску крові і різко вираженому нервовому збудженні. Спиртову настоянку на 40% спирті (1:10) вживають по 5-10 крапель 2-3 рази на день за 15-30 хвилин до їди протягом 10-20 днів. При потребі перерва 10-15 днів. Потім курс продовжують. Вживати настоянку не пізніше як за 2-3 години перед сном.
Перстач прямостоячий (калган, козацький женьшень)
Сильний бактерицид, стримує кровотечі при дизентерії, має тонізуючу дію; застосовують при імпотенції, недокрів’ї, туберкульозі легень, при виразці шлунка і кишок, болісних менструаціях, маткових захворюваннях і кровотечах, при білях у жінок, мокрій екземі, забитих місцях із синцями, при висипаннях на тілі, проносах.
Одну столову ложку подрібненого кореня заливають склянкою окропу, кип’ятять 10 хвилин. Пити по 1-2 склянки на день за 30 хвилин до їди; спиртова настоянка на 70% спирті (1:10), вживати по 20-30 крапель двічі на день за 20 хвилин до їди. Обов’язкова дієта.
Інжир (смоківниця, фігове дерево)
Зо тисячу літ тому середньоазіатський вчений-енциклопедист Авіценна використовував інжир для лікування органів дихання, травлення, шлунково-кишкового тракту, зору, слуху, шкіри, суглобів, зубів; при пухлинах, ранах і виразках, отруйних укусах змій та інших тварин, захворюваннях нирок, печінки і селезінки, розсмоктуванні наростів, а також у косметиці. Він рекомендував вживати листя інжиру, сік гілочок, доки вони не покриються листям, і молочний сік із них для затягування ран, очищення судин, крові. Соком з листя інжиру можна вивести сліди татуювань.
У сучасній народній медицині інжир використовують як дезінфікуючий і пом’якшувальний засіб при бронхіті, сильному кашлі, пневмонії, анемії, захворюваннях серцево-судинної системи, для поліпшення травлення, при ентеритах та ентероколітах. Молочний сік в умовах експерименту затримує ріст саркоми, згубно діє на гельмінтів; швидко виводить бородавки, плями на шкірі. Плоди інжиру протипоказані при сечокислому діатезі, цукровому діабеті, гострих запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
Чай: 2 столові ложки потертого сухого листя інжиру заливають 400 мл окропу, настоюють годину, проціджують. П’ють по 0,5 склянки 4 рази на день до їди.
Ехінацея пурпурова
Багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових. Походить із Північної Америки. Рослина неофіцинальна. В медицині використовують коріння, заготовлене восени або рано навесні, і суцвіття (кошики), які збирають під час цвітіння рослини.
Ехінацея пурпурова містить біологічно активні речовини, які стимулюють імунну систему, центральну нервову систему, сприяють загоюванню ран, опіків та виразок, посилюють сексуальну потенцію. Використання ехінацеї ефективне при загальному сепсисі, параметритах, різних формах запального стану внутрішніх органів, при станах психічної депресії, явищах фізичного і нервового виснаження, при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях.
Застосовують ехінацею пурпурову у вигляді настойки кореня або квітів (1:10, на 70% спирту) по 20-60 крапель тричі на день. Також використовують зовнішньо – 20-60 крапель спиртової настойки розводять в 100 мл фізіологічного розчину і застосовують у вигляді вологих компресів. Можливе використання ехінацеї пурпурової у вигляді настою (10:200), який вживають по 1-2 столовій ложці тричі на день до їди.
